Трубін Сергій Сергійович
Трубін Сергій Сергійович
ТрубІн Сергій Сергійович народився 20 березня 1987 року. З 90-х років проживав в селищі Знам’янка де закінчив загальноосвітню школу №7, навчався у Знам’янському професійному ліцею № 3 за професією – муляр - монтажник – електрозварник. Брав активну участь у олімпіадах з математики та фізики, спортивних змаганнях.
Користувався авторитетом та повагою серед одногрупників і педагогічного колективу ліцею. У 2005 році випустився з ліцею достроково в зв’язку з призовом до Збройних Сил України. Він був серйозним і добрим, займався різними видами спорту, захоплювався підводним полюванням та сноубордом.
Коли прийшла біда на українську землю Сергій не міг стояти осторонь. Він знав, що йому треба захищати свій дім, свою родину, свою Батьківщину. Сергій був люблячим сином і братом, вірним другом.
Командир Трубіна Костянтин Бабика розповів, що кращу за нього людину знайти було важко, Сергій зголошувався на будь-яке бойове завдання.
«Сергія знав ще з 2015 року, як він був мобілізований в нашу частину - 501 батальйон морської піхоти, - розповів Костянтин Бабика. - Це вже потім ми з’ясували, що він був настільки відважний, що якщо треба було виконувати будь-яке завдання, визивався: «Я, я і тільки він.
Вже після мобілізаційного періоду, підписав контракт, залишився стрільцем в другій роті 501 батальйону».
08.01.2017 р. приблизно о 16.00 при виконанні бойового завдання в районі лінії зіткнення з ворогом під час перевірки мінно-вибухових загороджень отримав поранення несумісні з життям військовослужбовець в/ч А1965 старший стрілець-санітар 3 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти старший матрос Трубін Сергій Сергійович.
Костянтин Бабика розповів, що один з бійців по рації зв’язався і повідомив, що вони поранені. Їм на допомогу вийшла група, але сепаратисти не дали змоги підійти до них, накривши артилерією та вогнем зі стрілецької зброї.
Офіцер підкреслив, що втрата Сергія Трубіна – це втрата не лише для близьких та рідних, а й для всієї країни. - «Хочу ще раз сказати, що ми втратили дуже гарну людину і не тільки батьки втратили сина, батальйон втратив відважну і віддану своїй справі людину, Україна - доброго сина».
Тяжка втрата родини Трубіних – це трагедія для всієї громади міста.
Вічна пам'ять Герою!
