Знам’янська територіальна громада

Кропивницький район

Горбунов Федір Іванович

Горбунов Федір Іванович (07 червня 1921 -29 серпня  1996) – вчитель, завуч, директор середньої школи №2.
Почесний громадянин м. Знам’янка.

Народився 7 червня 1921року с. Черіпаново Новосергійовского району, Оренбурзької області..
В 1928 році Федір Іванович став учнем першого класу Черіпанівської сільської школи. Навчався відмінно. З 16 років працював секретарем, потім бібліотекарем  цієї школи, а в 1939 року закінчив річні курси по підготовці вчителів при обласному відділі народної освіти м. Оренбурга, потім був зарахований студентом II курсу літературного факультету заочного відділення Оренбурзького педінститу і направлений на роботу семирічну школу в селі Ржавка Мустаївського району Оренбурської області. Свою вчительсько – директорську працю поєднував із заочним навчанням.
У січні 1942 року Федір Горбунов потрапляє до Ржавської  полкової школи. З  02.08.1942р. в числі кращих бійців – курсант Уфимського піхотного училища. З  05.11.1942р. у складі 17-ї мотомеханізованої бригади командиром піхотного взводу, бере участь за станцію у боях під Сталінградом. 
В бою за станцію Зимівники після тяжкого поранення в ногу і голову потрапив у  німецький полон. Під час руху ешелону з військовополоненими на захід лейтенант Ф.Горбунов з двома товаришами вдало вистрибнув через верхній люк вагона. 
У складі 252-ї дивізії командиром взводу визволяв с. Підлісне. Села Знам’янського району визволяв у складі 214-ї стр.дивізії. Був поранений у бою, лікувався у госпіталі с. Шамівка. Після одужання брав участь в Корсунь - Шевченківській битві, в боях за Умань, Дубоссари, Ясси. Пройшов бойовий шлях через Україну, Молдавію, Румунію, Угорщину, Чехословаччину. Закінчив бойові дії у Європі капітаном - командиром роти  Забайкальського фронту, брав участь у розграмі Квантунської армії Японії. В останньому бою отримав ще одне  поранення, на цей раз пошкодив праве око. 
На рідну оренбурзьку землю 25-річний капітан повернувся після госпіталю, у січні 1946 року. В боях отримав 5 поранень і одну контузію, інвалід ВВвійни  Iгр.
Завершив навчання в Чкаловському педінституті у 1948 році, працював директором  Бузулукської школи робітничої молоді. Відчував, що погіршується зір. Знаменитий академік Філатов порадив переїхати на місце проживання ближче до Одеси. Обрав Знам’янку.
Переїхавши до Знам’янки влаштувався працювати в Знам’янську  середню  школу № 2 де він відпрацював 30 років – учителем, завучем, директором з 15 серпня 1949 року.
Під керівництвом Ф.І.Горбунова Знам’янська ЗОШ №3 пройшла архітектурно - технічну модернізацію. Був надбудований третій поверх будівлі, створені нові навчальні кабінети, впроваджено використання технічних засобів.
Був активним у громадському житті  міста: лектор товариства «Знання».    
В 1951 році був обраний депутатом Знам’янської міської ради.
В 1973 року створив у місті групу інвалідів по зору, яка потім влилася в Олександрійську територіальну Організацію Українського товариства сліпих – де він був керуючим цією групою, доклав багато зусиль для матеріального забезпечення і організації відпочинку цих людей, домігся створення для сліпих фонотеки при бібліотеці Палацу Культури залізничників. За цю почесну і гуманну роботу, був неодноразово нагороджений грамотами та почесними подяками.
З метою розширення і поглиблення культурно-масової роботи серед молоді і населення міста спільно із зав.бібліотекою Клуба залізничників Калач М.Ф., Федір Іванович встановив зв'язки з Театральним товариством України та Спілкою композиторів України, допоміг у створенні Народного Університету культури, де став ректором. Із 1978року в місті було проведено багато безкоштовних концертів за участю співаків, майстрів художнього слова, комедійних та трагічних акторів, і за цю роботу нагороджувався грамотами Спілки композиторів і Театрального товариства України.
Серед вихованців Федора Івановича були робітники, службовці, директори шкіл, журналісти. За клопотанням колективу працівників ЗОШ №2 м.Знам'янки, враховуючи мужність, героїзм, в проявленні активної життєвої позтції 5 серпня 1991 року присвоєно звання "Почесний громадянин м. Знам'янки".
У 1978 році вийшов на пенсію. 
Свої останні роки Федір Іванович тяжко хворів, але не здавався. Брав активну участь у вихованні молоді, зустрічався із школярами та студентами напередодні Дня Перемоги. 
29 серпня  1996 року помер Горбунов Федір Іванович.
В лютому 2016 рок на честь Горбунова Федора Івановича в м. Знам’яці, Кіровоградської області було названо вулицю .

Нагороди та звання
  За героїзм і мужність, проявлені в боях Великої Вітчизняної війни нагороджений:
- Орденом Вітчизняної війни I та II ступ. Медаллю «За відвагу»;
- медаллю  « За перемогу над Німеччиною у Великій  Вітчизняній  війні 1941-1945рр.»;
- медаллю «За перемогу над Японією»;
- медаллю «За сумлінну працю. В ознаменування 100-ліття від дня народження В.І.Леніна»;
багатьма ювілейними медалями:
- медаллю «Ветеран праці»;
- почесним знаком «Відмінник народної освіти УРСР»;
- звання Почесний  громадянин м. Знам’янки, Кіровоградської області.


 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора