Знам’янська міська рада
Знам'янка, Кіровоградська область

Новини

 

Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

 

Хамство має бути покараним

Ось який випадок стався в одному з магазинів АТБ у Знам’янці. Спостерігаємо таку картину: працює одна каса, в черзі – вісім чоловік. Охоронець приймає рішення викликати ще одного продавця, щоб швидше обслужити людей. Продавець-консультант підходить до каси, починає обслуговувати покупця. Ніби все, як годиться. 

Але ж...Водночас продавець повертається до охоронця й каже: і що, заради цих трьох калік ти мене викликав? 
Звісно, «калікам» це не сподобалося. Викликали завідуючу. Продавець спершу намагалася виправдатись, мовляв, вона це сказала не стосовно покупців (а більше нікого там і не було), потім дійшло до закономірного фіналу: «я більше не буду». 

В результаті вона в АТБ вже не працює. Люди чекають на ввічливе ставлення. А тут їх за їхні ж гроші ще й обізвали. Кому це сподобається? 

Порада продавцям: думайте, як ви себе поводите. Ви ж не знаєте, хто підійшов до каси... Може, якийсь керівник. А може, просто людина, яка ще не втратила почуття власної гідності. І будуть у вас неприємності, а то й без роботи залишитесь. Воно вам треба?

В. Білоголовий, 
старший інспектор з питань захисту прав споживачів юридичного відділу Знам’янського міськвиконкому.


У Знам’янці заплатили гроші і... "Рятуйте!"
Літо – пора ремонтів. І люди шукають, хто б їм той ремонт зробив. Не бракує й тих, хто бажає підзаробити. Та нерідко співпраця набуває дивних форм.

Замовникові солодко розповідають, мовляв, зробимо швидко й якісно, з найкращих матеріалів... Людина вірить, дає передоплату й чекає. Чекати доводиться довго. Тому що ці ділки набирають купу обєктів, беруть наперед частину грошей і, у кращому разі, не встигають виконувати обіцяне. А в гіршому - взагалі «забувають» клієнта: та ви до нас і не звертались!
Починаються пошуки правди. І тут виявляються дивні факти. Наприклад, що домовленість із «майстрами» була на словах, жодного папірця, нехай і без печатки – немає. З ким і про що розмовляти? Здебільшого приходять літні люди. Вони наївно радіють, що їм хтось щось зробить, а їх «кидають».

З одним підприємцем ми «воювали» півтора місяці, щоб він установив хвіртку. Узяв за неї пять тисяч, а зробив так огидно... Куди тільки замовниця (пенсіонерка й інвалід) не зверталась! А підприємець – «нічого не знаю, все зроблено якісно». Коли повели його до тієї хвіртки, сам жахнувся з того, що наробили його «умільці». Переробили все, як слід.

Біля магазинів, що торгують будівельними матеріалами, труться різні шарлатани. Покупець бере матеріали, а тут і «майстри» напоготові. Людина думає, що домовляється з магазином, але жодного стосунку до магазина ця публіка не має! 

Ось так упіймався чоловік, якому пообіцяли перекрити дах. Зробив передоплату, чекає, а майстрів усе немає. Знайшов «бригадира» й каже: раз ви так працюєте, мені не треба ваша робота. На другий день приходить працівник і починає розбирати дах. А господар бачить, що він і розібрати його правильно не може, де вже там перекривати! І, звісно, не хоче з ними мати жодних справ. Нам удалося повернути у магазин куплені матеріали, а частину грошей «умілець» так і не повертає! Каже, що то - за його моральні збитки.

У січні жінка замовила памятник за двадцять тисяч. Половину відразу й віддала, аби лиш до поминальних днів памятник стояв. Та немає його й досі! А підприємець варить воду: матеріали подорожчали, тому слід доплатити десять тисяч. І знову ж таки, договору немає. Із чим іти до суду? Люди покладаються на те, що в них є свідки. Але це - не доказ. Може, вони зацікавлені, або з якихось причин обмовляють чесну людину.

Отже, перш ніж розлучитися з грошима, слід укласти угоду, де чітко прописати обовязки сторін. Яку роботу виконає підприємець, у який термін, за яку суму, яка його відповідальність у разі невиконання. Якщо даєте аванс, обовязково візьміть квитанцію. 

Тоді в суді можна ставити питання про відшкодування матеріальних та моральних збитків. А не так, як робиться зараз: отримали головний біль за свої ж гроші, а тоді «рятуйте»!

В. Білоголовий,
правознавець з питань захисту прав споживачів, 
м. Знам¢янка.


У Знам'янці підприємець знову взявся за старе

 

У Знамянці підприємець, який раніше програв кілька судів і мусив відшкодувати клієнтам збитки, знову взявся за старе, розповідає  старший інспектор з питань захисту прав споживачів юридичного відділу Знам’янського міськвиконкому В. Білоголовий.

Є в Знам’янці підприємці, які вважають, що їм дозволено все. Ще у 2016 році ми судилися з одним із них і на користь споживачів тоді прийняли чотири судових рішення. Крім відшкодування безпосередніх витрат (ремонт або повернення неякісного товару) нарахували й пеню, і відшкодування моральної шкоди. Тоді підприємець заплатив близько 10 000 гривень.

І що ж? У 2018 – та ж історія. Він знову продав неякісний товар і відмовився відремонтувати його або повернути гроші. І знову суд вирішив справу на користь споживача. Ціна питання була – 390 гривень (людині продали неякісну електропилку).

У підсумку підприємець заплатив і 390 гривень за пилку, і неустойку за те, що вчасно не усунув недоліки товару – понад 200 гривень, і 700 гривень моральної шкоди, ще й 197 гривень судових витрат. Тобто - майже в чотири рази більше. На щастя, таких підприємців у нас небагато.


Без шкоди для здоров’я
Хто ж не хоче мати гарне здоровя? Тим більше в поважному віці, коли болить як не те, то інше... Мала проблеми й жителька Знамянки 1926 року народження (щось було з суглобом, мусила ходити з паличкою). Аж тут – щасливий випадок: натрапила на рекламу фірми, що торгує біологічно-активними добавками. Зателефонувала. Там уважно вислухали. І почалося...
- Не біда, - запевнили стареньку. – приїде наш представник, привезе вам пігулки й розкаже, як їх вживати. Готуйте дві тисячі.
І дійсно, приїхав курєр, розповів усе, забрав гроші та й поїхав. Лишив якийсь сертифікат. Пізніше почитали його уважно – а там зводиться все до того, що ці пігулки не зашкодять здоровю. Ну що ж, і за те спасибі. Пє старенька ті пігулки, а результатів щось не відчуває. Та фірма про неї памятає. Телефонують:
- Ну як?
- Та щось не дуже...
- Занедбаний випадок... Але не біда. Ми пришлем інші таблетки, вони точно допоможуть. Готуйте три тисячі.
Знову все повторилося. До речі, це стосується й результату: не хоче клятий суглоб працювати, хоч ти йому що! Але – знову дзвінок: ну як?
- Та ну вас до біса, - сердиться вже жінка, - не допомагають ваші таблетки, не хочу я вже нічого!
Але на фірмі працюють професіонали. Вони так легко не відступляться. Обіцяють прислати такі таблетки, перед якими жодна хвороба – не хвороба а так, дрібниця. Уже точно допоможе. Зрозуміло, і коштують вони недешево. Платить жінка, а результат – той же. А фірма – знову на звязку: 
- Ну як?

«Пороблено»...
І тут починається зовсім інша глава в нашій розповіді. На той час бабуся вже забула думати про ногу, зявились інші проблеми.
- Щось у мене із сином негаразди. На роботі не ладиться, в житті, та й грошей не вистачає.... Не інакше – пороблено. Чи немає в вас спеціаліста, щоб «відробив»?
- Та як немає?! Солідна ж фірма... Чекайте.
Згодом – дзвінок.
- Давайте анкетні дані сина, будемо рятувати. Я тут почну працювати, а ви тим часом готуйтие гроші.
Знаву приїздить курєр, привозить баночку водички, розповідає, де й як нею слід бризкати. Далі – усе, як і в першій частині розповіді:
- Ну як?
- Та щось не дуже...
- Занедбаний випадок... 
І – пішло все по накатаному. Спочатку знайшли сильнішого «спеціаліста», який точно вже допоможе, потім – такого, що один на всю Україну, і якщо вже він не зарадить лихові, то ніхто не допоможе. Але – 48 тисяч.
Тут уже втрутився син: відчепіться, нарешті, від мами!
А йому:
- Ти хто такий? А ну, віддай матері слухавку зараз же!
Вирвав син телефон із розетки, на тому розмови припинились. 

Фірму «перевіряють»
Гадаєте, на цьому все? Де там... Телефонує ніби вже контора, що перевіряє діяльність вищезгаданої фірми. І виявила таке неподобство: узяли з жінки зайвих аж шість тисяч! І мають повернути. Але у звязку зі стрибком долара треба десь із півтори тисячі доплатити. Не було в клієнтки тих грошей, нічого не заплатила. За місяць – знову дзвінок: виявляється, переплатила вона не шість, а цілих дванадцять тисяч! І мають їх повернути, тільки наперед треба заплатити, але вже не півтори, а більше...

Енергозбереження 
І ось так із липня минулого року по нинішній час «вилікували» стару людину від 24 тисяч гривень. Але – не від довірливості. Дзвонить у двері жіночка: 
- Що ж це в вас за двері, щілини – палець можна просунути? Треба берегти енергоресурси. Ми вам поставимо гарні двері, буде тепло. Давайте 500 гривень, решту – потім. 
Не лишилося в жінки після «лікування» таких грошей. 
- То давайте хоч пятдесят...
За дві години прибігає хлопчина з рулеткою, робить заміри, щось креслить, записує, а до хазяйки – те ж таки питання: давай 500 гривень! Закінчилось тим, що «нагріли» бабусю на 900 гривень. і ніяких дверей вона так і не побачила. Кинулись шукати фірму, а вона зареєстрована в одному місті, на печатці – адреса в іншому місці, а представництво – в Кіровограді. Ні ідентифікаційного коду, ні адреси – шукай вітру в полі...

Нарешті, усе це допомогло принаймні від зайвої довірливості: пішла жінка до міліції. А чим там можуть допомогти? Де ту фірму шукати?

А продавців пігулок чи їхніх чаклунів і шукати нічого. Ба навіть як і знайдеш – усе ж робилося за згодою клієнта. А що клієнт нічого не отримав за свої гроші – так це ж довести треба... 

В. Білоголовий.                                                                                                       
правознавець з питань захисту прав спожівачів.