Знам’янська міська територіальна громада

Кропивницький район

Перелік вулиць та провулків та пропозиції до обговорення

ІНФОРМАЦІЯ

щодо Переліку об’єктів топоніміки Знам’янської міської територіальної громади та пропозиції до обговорення підчас їх перейменування у населених пунктах громади, зважаючи на масові військові злочини проти мирного населення та антиукраїнський характер дій Російської Федерації у 2014-2022 р.р.

(враховуючи протокол засідання топонімічної комісії від 02 серпня 2022 року №3)

м.Знам’янка

№ з/п

Існуюча назва об’єкта топоніміки

Пропозиції відділу культури і туризму/історична назва

Нова назва (пропозиції відділу освіти)

Пропозиції ВО «Свобода»

Пропозиції топонімічної комісії

Пропозиції підприємств, установ, організацій, мешканців, ініціативних груп

1

Вулиця Маяковського

Вулиця Бібліотечна

Вулиця ЗАХИСНИКІВ – 

з урахування розташування установ суду та Знам’янського об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки

Вулиця Миколи Міхновського – на честь ідеолога українського самостійництва, перший представник українського націоналізму, адвокат, публіцист, Діяч Української Республіки і організатор її війська, збройних сил. Член Братства тарасівців, засновник Української народної партії (1902), один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників. Один з популяризаторів словосполучень «козаки-українці» і «українці-козаки» в якості назви і самоназви представників українського народу. Прихильник розпаду Російської імперії і перетворення її на спільноту пов'язаних спільною історією країн і народів. Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції (1905). Помер у Києві.

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Бібліотечна, вулиця Захисників України, вулиця Миколи Міхновського

2

Провулок Толстого

Провулок Героїв України

Провулок ТІНИСТИЙ

Провулок Пилипа Хмари – на честь Отаману Чорного Лісу, командира 2-го Холодноярського кінного полку. Пилип Панасович Хмара народився в селі Цвітне, сьогодні Кропивницького району. Ріс майбутній український отаман сиротою, утримуючи менших братів та сестер.

Під час подій l світової війни був нагороджений за бойові заслуги і хоробрість чотирма Георгіївськими хрестами.

У 1918 році в районі Чорного лісу в себе на батьківщині він створив загін самооборони, який швидко переріс у полк, який контролював населені пункти Чигиринщини та села Кропивниччини, був одним з ватажків антибільшовицького повстання в самому центрі України в районі Чорного і Чутянського лісів.

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Тінистий, провулок Пилипа Хмари

3

Провулок Некрасова

Провулок Покрови

Провулок Покрови

Провулок Євгена Коновальця – на честь — українського державного, військового та політичного діяча, полковника Армії УНР, командира Січових Стрільців, члена Стрілецької Ради, командант УВО, голову Проводу українських націоналістів, засновника та першого голову ОУН, одного із ідеологів українського націоналізму.

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Покрови, провулок Євгена Коновальця

4

Вулиця Некрасова

Вулиця Покрови

Вулиця Покрови

Вулиця Євгена Коновальця – на честь — українського державного, військового та політичного діяча, полковника Армії УНР, командира Січових Стрільців, члена Стрілецької Ради, командант УВО, голову Проводу українських націоналістів, засновника та першого голову ОУН, одного із ідеологів українського націоналізму.

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Покрови, вулиця Євгена Коновальця

вул. Покрови (на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці) – пропозиція мешканців житлового будинку по вул.Некрасова,1.

5

Вулиця Гагаріна

Базарна (історична назва)

Вулиця ГАГАРІНА АБО Леоніда КАДЕНЮКА

Леоні́д Костянти́нович Каденю́к (28 січня 1951, КлішківціЧернівецька областьУкраїнська РСР — 31 січня 2018[1]КиївУкраїна) — український льотчик-випробувач 1-го класу, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної Українинародний депутат України 4-го скликанняНародний Посол УкраїниГерой України, кавалер ордена "За заслуги" III ступеня[2], кавалер ордена "За мужність"[3]. Почесний громадянин міста Чернівці[4]Генерал-майор Збройних Сил України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, радник та помічник Президента України з питань авіації і космонавтики. Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича[5].

Вулиця Романа Шухевича – на честь українського політика і державного діяча, військового. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Учасник боїв на Красному полі на стороні Карпатської Січі. Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії (1943—1950), голова Секретаріату Української головної визвольної ради. Борець за незалежність України у XX сторіччі.

2007 року Романові Шухевичу посмертно присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Посмертно іменований найвищим почесним пластовим ступенем гетьманського скоба.

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Героїв України, вулиця Романа Шухевича

6

Вулиця Матросова

Вулиця Кобзарева або Виноградна (вже є)

вулиця Анатолія ЗАГРАВЕНКА

 

Анатолій Романович Загравенко (Куйбіда)— поетпрозаїкдраматург, член Національної спілки письменників України, лауреат обласної премії ім. Ю. Яновського, Всеукраїнського конкурсу «ЗМІ – громадянському суспільству», за що був відзначений Грамотою фондів «Євразія» та «Відродження», а також навчальною поїздкою до Канади, лауреат обласної літературної премії ім. Є.Маланюка за 2013 рік.[1]

Вулиця Анатолія Загравенка – на честь поета, прозаїка, драматурга, члена Національної спілки письменників України, лауреата обласної премії ім. Ю. Яновського, Всеукраїнського конкурсу «ЗМІ – громадянському суспільству», за що був відзначений Грамотою фондів «Євразія» та «Відродження», а також навчальною поїздкою до Канади, лауреат обласної літературної премії ім. Є. Маланюка за 2013 рік. Почесний громадянин міста Знам’янка.

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Кобзарева, вулиця Анатолія Загравенка, вулиця Антоніни Черевко

вулиця Антоніни Черевко – зважаючи на значний вклад в розвиток освітянської галузі міста Знам’янки, заслужений вчитель України – пропозиція ініціативної групи

7

Вулиця Чайковського

Відповідно до листа Інституту пам'яті залишити або вулиця Тараса Бульби

 

вулиця Левка ЛУК’ЯНЕНКА

 

Левко́ Григо́рович Лук'я́ненко (24 серпня 1928, с. ХрипівкаГороднянського районуЧернігівська округаУкраїнська СРР — 7 липня 2018КиївУкраїна[2]) — український політичний та громадський діяч, дипломат, письменник, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Співзасновник та активний член Української Гельсінської Групи, голова Української Гельсінської Спілки, одним із організаторів Української робітничо-селянської спілки. Засновник та перший голова Української республіканської партіїНародний депутат України I-IIIV-V скликань. Кандидат в Президенти України на виборах 1991(3 місце, 1 432 556 голосів або 4,49%) Герой України. Співавтор Декларації про державний суверенітет України, автор Акту проголошення незалежності України. Голова Української асоціації дослідників голодоморів в Україні(1998). Почесний доктор права Альбертського університетуКанада(1993). Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, кавалер ордена СвободиПолітичний в'язень СРСР. Був двічі ув'язнений (1961-1976, 1977-1988). Сумарно провів 25 років у тюрмі і на засланні.

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Чайковського, вулиця Тараса Бульби, вулиця Левка Лук’яненка, вулиця Полтавська

8

Провулок Чайковського

Відповідно до листа Інституту пам'яті залишити або вулиця Тараса Бульби

 

провулок Левка ЛУК’ЯНЕНКА

 

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Чайковського, провулок Тараса Бульби, провулок Левка Лук’яненка, провулок Полтавський

9

Вулиця Мусоргського

Вулиця Скіфська

Вулиця ХЕРСОНСЬКА (є в місті)

Вулиця Миколи Кібця-Бондаренка – на честь уродженця села Цибулеве, отамана українських повстанців на території теперішнього Кропивницького р-ну у 1920 році. У Знам'янці та на інших залізничних станціях, на які здійснював нальоти Кібець, восени 1920 року більшовики вивісили десятки плакатів, на яких було зображено хижого птаха — кібця, що ширяв над червоноармійськими загонами. У своїх пазурах кібець ніс двох червоноармійців, які стікали кров'ю, і, витягнувши шию, клював дзьобом інших. Під малюнком надпис: «Бандит — Кобец». Уславився надзвичайно вмілими засідками і несподіваними нальотами на більшовицькі гарнізони, під час яких роззброював цілі військові підрозділи ворога, здійснював диверсії на залізниці.

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Скіфська, вулиця Миколи Кібця-Бондаренка, вулиця Семена Климовського

10

Вулиця Комарова

Вулиця Павла Глазового

Вулиця НЕСКОРЕНИХ

Вулиця Степана Бандери – на честь українського політичного діяча, одного із радикальних та чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, як активний діяч УВО та ОУН має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. В 2010 посмертно нагороджений званням герой України. Вважається національним героєм України.

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Павла Глазового, вулиця Нескорених, вулиця Степана Бандери

11

Вулиця Ціолковського

Вулиця Чорноліська ( бере початок від Чорного лісу). У місті – є така вулиця

вулиця Бориса ПАТОНА

 

Бори́с Євге́нович Пато́н (14 листопада 1918 (у паспортних даних помилково вказано 27 листопада 1918)[6]КиївУкраїнська Держава — 19 серпня 2020[7]КиївУкраїна) — український науковець у галузі зварювальних процесівметалургії і технології металів, Президент НАН України (1962—2020), академік АН України, АН СРСР (1962), доктор технічних наук (1952), професор, двічі Герой Соціалістичної Праці, (1969, 1978), перший нагороджений відзнакою «Герой України» (26 листопада 1998). Син вченого Євгена Патона.

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Бориса Патона, вулиця Юрія Кондратюка

12

Вулиця Декабристів

Вулиця Героїв України

Вулиця ВЕСЕЛКОВА

Вулиця Холодноярських Героїв – на честь повстанців Холодноярської Республіки (1919–1922) — короткочасне державне утворення на землях Української Народної Республіки, на Чигиринщині, в районі лісового урочища Холодний Яр, зі столицею в селі Мельники. В часи Радянського Союзу історія цього утворення і його діячів замовчувалась або подавалася викривлено, через те що, на думку багатьох дослідників, могла спричинити зростання небажаних з точки зору представників влади настроїв у суспільстві.

Та на честь 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України, яка від самого початку бере участь у війні на сході України з російськими загарбниками. Підрозділи бригади пройшли найзапекліші бої війни, включно з боями під Іловайськом та Донецьким аеропортом. Станом на початок 2018 року, державними нагородами відзначили понад 1000 військовослужбовців бригади, серед них троє отримали звання Героя України і орден «Золота Зірка».

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Веселкова, вулиця Холодноярських Героїв

13

Вулиця Глінки

Вулиця Миколи Леонтовича

Вулиця СОНЯЧНА (за розташуванням дошкільного навчального закладу «СОНЕЧКО») є у місті

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Миколи Леонтовича

14

Провулок Глінки

Провулок Швидкий

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Миколи Леонтовича

15

Вулиця Чехова

Відповідно до листа Інституту пам'яті можливо залишити або Тиха

 

Вулиця ВИШНЕВА – є у місті

Вулиця Мефодія Голика-Залізняка – на честь українського військового діяча часів УНР, хорунжий Армії УНР, повстанський отаман Холодного Яру. Був командиром технічної сотні 1-го Чорноліського полку отамана Пилипа Хмари. Член Холодноярського Окружного повстанського комітету. Як повстанський отаман (псевдо Залізняк) діяв на Єлисаветградщині, в районі Чорного лісу, лісів Чута і Нерубай, у Холодному Яру та Кам'янському лісі. У вересні 1920 року загін Голика-Залізняка, фактично полк (в різні часи налічував до 3000 вояків), влився до Степової дивізії Костя Блакитного. Полковник Степової дивізії. Спільно з нею громив більшовиків у центрі та на півдні України.

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Чехова, вулиця Тиха, вулиця Мефодія Голика-Залізняка

16

Вулиця Єсеніна

Вулиця Добросусідська

Вулиця ЛІСОВА

Вулиця Дмитра Донцова – на честь українського літературного критика, публіциста, філософа, політичного діяча, одного із перших керівників Союзу визволення України (СВУ), головного ідеолога українського інтегрального націоналізму.

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Добросусідська, вулиця Дмитра Донцова

17

провулок Лермонтова

Провулок Липневий

провулок ГАЙДАМАЦЬКИЙ

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Липневий, провулок Гайдамацький

18

Провулок Добролюбова

Провулок Райдужний

провулок УКРАЇНСЬКИХ ПОВСТАНЦІВ

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Райдужний, провулок Українських Повстанців

19

Провулок Кутузова

 

 

ГЕРОЇВ РЯТУВАЛЬНИКІВ - з метою відзначення героїчної праці особового складу ДСНС України під час проведення аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі від наслідків бойових дій та обстрілів під час збройної агресії російської федерації проти України (лист 1 Державного пожежно-рятувального загону ГУ Державної служби України у Кіровоградській області від 19.05.22 №01-230/05-22)

Винести на громадське обговорення пропозиції: Провулок Героїв Рятувальників

20

Вулиця Пушкіна

Вулиця Верхня (історична назва)

вулиця ГЕТЬМАНСЬКА

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Верхня, вулиця Гетьманська, вулиця Вадима Гетьмана

21

Вулиця Ломоносова

Вулиця Остапа Вишні

вулиця ПРОСВІТНИЦЬКА

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Остапа Вишні, вулиця Просвітницька

22

Вулиця Осипенко

Вулиця Марко Вовчок

Вулиця Григорія НАРБУТА

Гео́ргій (Ю́рій) Іва́нович На́рбут (25 лютого (9 березня1886Нарбутівка — 23 травня 1920Київ) — український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один із засновників і ректор Української Академії Мистецтв. Брат поета Володимира Нарбута, батько художника Данила Нарбута і танцівниці Марини Березовської

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Марко Вовчок, вулиця Григорія Нарбута, вулиця Квітки Цісик

23

Вулиця Чкалова

Вулиця Ставкова

Вулиця Уласа САМЧУКА

Ула́с Олексійович Самчу́к (7 (20) лютого 1905Дермань тепер Здолбунівський район Рівненської області — 9 липня 1987Торонто) — український письменникжурналіст і публіцист, редактор, лавреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП «Слово». Входив до складу ОУН. Після розколу ОУН, залишився на стороні Голови ПУН полк Андрія Мельника.

Відповідно до українського законодавства може бути причисленим до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.[1]

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Ставкова, вулиця Уласа Самчука

24

Вулиця 50 років Перемоги

вулиця Велична

вулиця ПЕРЕМОГИ

Вулиця Юрія Іллєнка – на честь українського кінооператора, кінорежисера та сценариста. Серед найвідоміших фільмів Іллєнка «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», та «Легенда про княгиню Ольгу». Один із представників хвилі «українського поетичного кіно».

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Велична, вулиця Юрія Іллєнка

25

Вулиця Павлова

Вулиця Бузкова

вулиця Миколи ПИРОГОВА

Пирого́в Мико́ла Іва́нович (13 (25) листопада 1810Москва — 23 листопада (5 грудня1881Вінниця) — видатний хірург Російської імперіїанатом і педагог. Створив перший атлас топографічної анатомії людини, засновник військово-польової хірургії[en], започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях. Доктор медицинипрофесорчлен-кореспондент Санкт-Петербурзької академії науктаємний радник.

Вулиця Архієпископа Йосипа Сліпого – на честь українського церковного діяча, єпископа Української греко-католицької Церкви, кардинала Католицької церкви, Митрополита Галицького та Архієпископа Львівського, з 23 грудня 1963 року — Верховний Архиєпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви.

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Бузкова, вулиця Миколи Пирогова, вулиця Йосипа Сліпого

26

Провулок Павлова

Провулок Бузковий

провулок Миколи ПИРОГОВА

 

Провулок Архієпископа Йосипа Сліпого – на честь українського церковного діяча, єпископа Української греко-католицької Церкви, кардинала Католицької церкви, Митрополита Галицького та Архієпископа Львівського, з 23 грудня 1963 року — Верховний Архиєпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви.

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Бузковий, провулок Миколи Пирогова, провулок Йосипа Сліпого

27

Вулиця Прохорової

Вулиця Степова

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Марусі Чурай

28

Вулиця Челюскіна

Вулиця Шовковична

вулиця ТРОЇЦЬКА

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Шовковична, вулиця Троїцька

29

Вулиця Черняховського

Вулиця Медова

вулиця КАШТАНОВА

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Медова, вулиця Олени Пчілки

30

Вулиця Шмідта

Вулиця Горіхова

Вулиця ЧОРНОЛІСЬКА (відповідно до розташування) – є у місті

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Ольги Кобилянської, вулиця Наталії Лисенко

31

Вулиця Галочкіна

Вулиця Івана Богуна

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Івана Богуна

32

Вулиця Леваневського

Вулиця Марусі Чурай

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Андрія Шептицького

33

Вулиця Назарова

Вулиця Джерельна

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Джерельна

34

Провулок Назарова

Провулок Джерельний (виходить на Копанку)

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Джерельний

35

Вулиця Осадчого

Вулиця Велика Залізнична

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Велика Залізнична

36

Вулиця Філоненка

Вулиця 2-а Підлісна (історична назва)

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця 2-а Підлісна

37

Провулок Гвардійський

Провулок Зелений

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Зелений, провулок Маріупольский

38

Провулок Декабристів

Провулок Героїв України

 

Провулок Холодноярських Героїв – на честь повстанців Холодноярської Республіки (1919–1922) — короткочасне державне утворення на землях Української Народної Республіки, на Чигиринщині, в районі лісового урочища Холодний Яр, зі столицею в селі Мельники. В часи Радянського Союзу історія цього утворення і його діячів замовчувалась або подавалася викривлено, через те що, на думку багатьох дослідників, могла спричинити зростання небажаних з точки зору представників влади настроїв у суспільстві.

Та на честь 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України, яка від самого початку бере участь у війні на сході України з російськими загарбниками. Підрозділи бригади пройшли найзапекліші бої війни, включно з боями під Іловайськом та Донецьким аеропортом. Станом на початок 2018 року, державними нагородами відзначили понад 1000 військовослужбовців бригади, серед них троє отримали звання Героя України і орден «Золота Зірка».

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Веселковий, Провулок Холодноярських Героїв

39

Провулок Макаренка

Провулок Яровий (від слова Яр)

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Яровий

40

Провулок Чернишевського

Провулок Журавлиний

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: провулок Журавлиний

41

Вулиця Скирди

 

 

Вулиця Героїв УПА - з метою відзначення чину Української повстанської армії (УПА) — військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942—1960 років. З самого початку свого існування УПА воювала на три фронти: з військами Третього Рейху та його союзниками, польським Рухом опору та радянськими партизанами. З поверненням радянського режиму на західноукраїнські землі, УПА ще кілька років змогла чинити активний спротив каральним загонам НКВС. УПА діяла до 1954 року, коли активні її дії припинилися. Окремі осередки спротиву продовжувались впродовж 1950-1960-х років. З травня по листопад 1943 року Головним Командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік — генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік — Василь Кук.

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Квітуча, вулиця Героїв УПА

42

Вулиця Дев’ятого Грудня

 

 

 

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Вільна, вулиця Визволителів

43

Вулиця Глібка

Вулиця Єврейська (історична назва) або Музейна або Кобзарева

 

Вулиця Бориса Грінченка — на честь українського письменника, педагога, лексикографа, літературознавця, етнографа, історика, публіциста, громадсько-культурного діяча. Автор першого словника української мови, редактор низки українських періодичних видань. Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Літературні псевдоніми: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник.

Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» — книжки для читання в школі. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Один з організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник Української радикальної партії (1904).

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Музейна, вулиця Кобзарева, вулиця Бориса Грінченка, вулиця Юрія Глібка, вулиця Ліни Костенко, вулиця Червоної Калини

смт. Знам’янка Друга

№ з/п

Існуюча назва об’єкта топоніміки

Історична назва /пропозиція відділу культури і туризму

Нова назва (пропозиція освіти)

Нова назва (пропозиція старости/мешканців)

Пропозиції топонімічної комісії

1

Вулиця Андреєва

 

 

Вулиця Андріївська

Пропозиція мешканців – не перейменовувати (протокол зборів мешканців вулиці)

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Андріївська, вулиця Кропивницька.

 

с.Водяне

№ з/п

Існуюча назва об’єкта топоніміки

Історична назва /пропозиція відділу культури і туризму

Нова назва (пропозиція мешканців)

Нова назва (пропозиція освіти)

Пропозиції топонімічної комісії

1

Вулиця Павлова

Вулиця Малинова

 

Вулиця Княжа

Винести на громадське обговорення пропозиції: вулиця Малинова, вулиця Княжа

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень