Знам’янська територіальна громада

Кропивницький район

Шкода В’ячеслав Євгенович

Шкода В’ячеслав Євгенович  (01 травня 1929 – 04 березня 2011) – краєзнавець, журналіст, популяризатор історії рідного краю, Почесний громадянин м. Знам’янки, нащадок роду Т.Г.Шевченка по його старшій сестрі Катерині – гілка С.А.Красицького. 
 
В’ячеслав Євгенович Шкода народився у м. Знам’янка в сім’ї службовців. Закінчив Одеський педагогічний інститут ім. К.Д.Ушинського і Кіровоградське музичне училище – диригент хору і викладач музичних сольфеджіо. Починав працювати у шкільній освіті – викладачем спеціальної школи УМВС Одеської області (1952),  викладачем української та російської мови і літератури у СШ №1 і №3, директор Знам’янської селищної школи робітничої молоді. З 1965 по 1990 рік працював викладачем музичної літератури Знам’янської дитячої музичної школи ім. М.В.Лисенка. 

Ще працюючи в школах м. Знам’янка, почав організацію туристичних походів та краєзнавчих досліджень у Знам’янщині і Чигиринщині, здійснив понад півсотні експедиційних подорожей, починаючи з 1946 року. Разом з партіями професійних дослідників Інституту археології України брав участь в розкопках пам’яток Чорноліської культури в р-ні сіл Богданівки і Водяного. В.Є.Шкода організує походи учнів, молоді, ділиться досвідом туристичної діяльності з подорожніми усього колишнього Союзу. Вже у 1980-хроках В.Є.Шкода став одним з організаторів і провідних груповодів Знам’янського бюро подорожей та екскурсій.

В.Є.Шкода уславився як талановитий дослідник історії рідного краю, життєписів людей, які працювали у Знам’янщині. Йому належать дослідження «Брат композитора», яке опубліковане в журналі «Вітчизна» в 1965 році та «В’ятський засланець». Ці праці присвячені лікарю залізничної лікарні і громадському діячеві Знам’янки А.В.Лисенку.  В.Є.Шкода разом з краєзнавцем В.А.Проценком створили перший історико-краєзнавчий путівник «Знам’янка» в 1971 році. В.Є.Шкоді належить нарис «Знам’янка» у багатотомному виданні «Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область». В.Є.Шкода створив більше 100 статей, присвячених проблемам історії, географії, екології, духовної спадщини Знам’янщини, шевченкознавства. 

В.Є.Шкода вів активну громадську діяльність. Саме він і його однодумці організовували громадське обговорення проекту пам’ятника Т.Г.Шевченка у Знам’янці, проекту офіційної символіки м. Знам’янка,  встановлення у місті меморіальних дощок діячам історії і мистецтв М.В.Лисенка, А.В.Лисенка, М.П.Старицького, К.Шимановського,  присвоєння відділковій залізничній лікарні почесного імені А.В.Лисенка. 

В.Є.Шкода був членом громадських фундацій України і брав активну участь в їхній роботі – Асоціації дослідників голодоморів в Україні,  Науково-просвітного фонду Т.Г.Шевченка, історичного клубу «Холодний Яр». В.Є.Шкода виступив одним з заспівувачів козацької справи в Знам’янщині, одним з засновників Чорноліської сотні, а потім Окремого Чорноліського полку ім. Козака Мамая, Почесним козаком якого він був. В.Є.Шкода був одним з ініціаторів щорічної Акції пам’яті отаманів Холодного Яру. Багато зусиль віддав В.Є.Шкода музейній справі. Протягом 1996-2003 років він був директором громадського музею «Кобзарева світлиця», а з 2004 до 2010 ріку був головним зберігачем фондів міського краєзнавчого музею. 
    До останнього часу В.Є.Шкода переймався популяризацією історії і географії рідного краю. Він виступив консультантом і учасником більше 10 відеофільмів Кіровоградської обласної телерадіокомпанії та Знам’янської телестудії «Надія». У 2008 році В.Є.Шкода презентував нарис-есе «Чорне озеро. Реалії і легенди в контексті історії» із серії «Пам’ятки природи Знам’янського району» і за цю роботу був удостоєний премії ім. В.Ястребова. 
    В.Є.Шкода є лауреатом Державної краєзнавчої премії ім. Д.Яворницького, Міжнародної премії  ім. В.Винниченка,  Кіровоградської обласної краєзнавчої премії ім. В.Ястребова. У 2002 році В.Є.Шкода був удостоєний звання Почесний громадянин м. Знам’янка  «за вагомий трудовий внесок в соціально-культурний розвиток міста Знам’янка».

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора