Знам’янська громада зустріла Захисника, який пережив полон і повернувся додому
Знам’янська громада зустріла військовослужбовця Приходченка Валерія Миколайовича - Захисника, який пережив полон і після важких випробувань повернувся додому.
На площі громади зібралися рідні, представники місцевої влади, військові, діти, учні та жителі громади. У цій зустрічі було багато хвилювання, тиші, сліз, обіймів і найважливіших слів: «Ви вдома. Ми чекали. Дякуємо, що вистояли».
Валерій Миколайович проходив службу в зоні АТО з 10 травня 2015 року по 2017 рік. 28 квітня 2022 року був мобілізований до військової частини А7013. Служив на водолазному полігоні. 17 серпня 2023 року в Запорізькій області, поблизу міста Оріхів, потрапив у полон. 24 квітня 2026 року Валерія Миколайовича було звільнено з полону. Військове звання - солдат. Позивний - «Халк».
Для його родини це день, на який чекали з вірою, тривогою і надією. Для громади - подія, яка нагадує: кожне повернення українського воїна з полону є великою перемогою життя, сили духу, любові рідних і незламності України.
За українською традицією Захисника зустріли хлібом на рушнику. Це був символ дому, рідної землі, життя і повернення. Діти та жителі громади вітали Валерія Миколайовича квітами, оплесками та щирими словами вдячності.
До присутніх звернулася заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів Ліана Пересадченко. Вона подякувала Захиснику за службу, мужність і витримку, а його родині - за віру, терпіння та любов, яка допомагала чекати.
«Сьогодні ми маємо подію, яку важко назвати звичайною. Це не просто зустріч. Це повернення додому людини, за яку переживали, молилися, чекали і вірили. Від імені всієї громади дякую Вам за службу, за мужність, за силу духу і за те, що вистояли. Вітаємо Вас удома», - зазначила Ліана Пересадченко.
Валерій Миколайович був небагатослівним, адже такі моменти важко передати словами. Але головне вже сталося - він повернувся на рідну землю, до своєї родини, до своєї громади. У його словах звучала проста і щира вдячність усім, хто чекав, підтримував і не втрачав віри.
Цього дня громада раділа поверненню свого Захисника. Водночас усі присутні згадували українських воїнів, які досі перебувають у полоні, та родини, які продовжують чекати своїх найрідніших.
Нехай таких повернень буде якомога більше. Нехай кожен український захисник і кожна захисниця повернуться додому.
Слава Україні! Героям слава!
