ЩО ТАКЕ НАСТАВНИЦТВО?
Кожна людина потребує підтримки та допомоги з боку рідних та близьких. Нам важливо, щоб хтось був поряд з нами, поділяючи нашу радість чи смуток. А особливо важливо, коли мова йде про дітей, які залишились без підтримки дорослих. Звісно ж, найкращим вирішенням для таких дітей було б влаштування їх в сім’ю чи інші форми сімейного виховання , які заохочуються в Україні. Але, на жаль, не всі діти можуть бути туди влаштовані з багатьох причин юридичного, морального, психологічного характеру. З другого боку, не всі дорослі, які небайдужі до долі таких дітей, можуть стати усиновителями, опікунами чи прийомними батьками.
Відповідно до частини 14 ст.17 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 04 липня 2017р. № 465 «Деякі питання здійснення наставництва над дитиною». Нею визначається механізм організації здійснення і ведення наставництва над дитиною, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, іншому закладі для дітей.
Наставництво здійснюється в найкращих інтересах дитини, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, зокрема, щодо:
- визначення та розвитку здібностей дитини, реалізації її інтересів у професійному самовизначенні;
- надання дитині доступної інформації про її права та обов’язки;
- формування у дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема, щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;
- ознайомлення дитини з практиками суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій;
- сприяння становленню дитини як відповідальної, успішної особистості;
- формування у дитини навичок здорового способу життя.
Наставник – повнолітня дієздатна особа, яка здійснює діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя;
наставництво – добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя”.
Наставництво здійснюється за договором про наставництво, що укладається між центром соціальних служб за місцем проживання дитини, наставником та адміністрацією закладу, в якому проживає дитина, в інтересах якої укладається такий договір.
Договір про наставництво укладається у письмовій формі.
Для укладення договору про наставництво потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, а також письмова згода її батьків, інших законних представників. Згода дитини надається у формі, що відповідає її вікові та стану здоров’я.
Договір про наставництво може бути розірваний за згодою сторін, за ініціативою однієї із сторін у разі невиконання обов’язків за договором іншими сторонами або за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх обов’язків за договором, порушення прав та законних інтересів дитини наставником, виникнення загрози для життя та здоров’я дитини з вини наставника.
Договір про наставництво припиняється у разі повернення дитини на виховання до батьків, інших законних представників, її усиновлення, встановлення над нею опіки чи піклування, влаштування її на виховання в сім’ю громадян (прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу) або переведення до іншого закладу для дітей, а також у разі відмови дитини від здійснення наставництва стосовно неї, досягнення дитиною повноліття, смерті дитини чи наставника.
Особа, яка виявила бажання стати наставником, до укладення договору про наставництво зобов’язана пройти курс підготовки з проблем соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя за програмою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань сім’ї та дітей.
Наставниками не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України.
Організація наставництва здійснюється центрами соціальних служб за місцем проживання дитини.
Директор ЦСС
Наталія Шевченко
