Гарантії працівників, які добровільно вступили до територіальної оборони
З 01.01.2022 діє Закон України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 № 1702-IX (далі — Закон № 1702). На виконання цього Закону розроблено Положення про добровольчі формування територіальних громад, затверджене постановою КМУ від 29.12. 2021 № 1449 (далі — Положення № 1449).
Добровольче формування територіальної громади — воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконання завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.
Доброволець Сил територіальної оборони Збройних сил України — це громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п’яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних сил України.
Увага! Відмінність добровольця від військовослужбовця — добровільність вступу на службу (проходження служби у складі добровольчого формування і проходження військової служби).
Відповідно до пункту 16 Положення № 1449 членом добровольчого формування може бути:
громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де діє добровольче формування;
пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку);
уклав контракт добровольця територіальної оборони.
Контракт добровольця територіальної оборони укладається між командиром добровольчого формування та особою, яка подала заяву щодо членства в добровольчому формуванні строком на три роки.
Форма контракту добровольця територіальної оборони затверджується Міноборони.
Отже, працівник може потрапити:
або на військову службу в порядку, встановленому Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII: бути мобілізованим або укласти контракт, або
стати добровольцем у підрозділі територіальної громади відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву», уклавши контракт.
Гарантії для першої категорії працівників визначені ст. 119 КЗпП — збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.
Щодо гарантій для другої категорії (добровольці у складі підрозділу територіальної громади), то статтею 24 Закону № 1702 визначено, що на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зокрема:
право на грошове забезпечення відповідно до штатного розкладу;
допомога сім'ям у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного, резервіста або добровольця, який уклав контракт в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
право на безкоштовну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я;
право на збереження місце роботи, посада та середня зарплата на час зборів та в особливий період.
Щодо працівників, які вступили до добровольчих формувань територіальних громад, однак не укладали контракти, прямо прописати гарантії в законодавстві України ще не встигли.
Однак, роботодавці мають право самостійно прийняти рішення про збереження за ними місця роботи та заробітку.
Юридичний відділ виконавчого комітету
Знам’янської міської ради
