Десять запитань міському голові
Про що б ви запитали міського голову, якби вам трапилася така можливість? Хтось поставив би запитання, як посадовцю; когось зацікавили б життєві питання, адже всі ми люди, і міський голова (як батько, дідусь, чоловік) - не виняток. Тому в нашому інтерв’ю ми поставимо міському голові Сергію Філіпенку різні запитання, як офіційні, так і не дуже.
- Сергію Івановичу, минуло чотири роки від обрання вас на посаду. Що з намріяного й запланованого вдалося зробити?
- Намріяне й заплановане для мене – це те, що стосується життя простої людини. Залізничників і лікарів, вчителів і працівників соціальної сфери, діточок, дорослих, пенсіонерів. Це дороги, якими ходять знам’янчани, це працююче вуличне освітлення й відремонтовані та теплі будинки. Зроблено дуже багато. Тільки цього року, приміром, відновлено 10 дахів на багатоповерхівках. Судити про мою роботу – людям, для яких я й стараюся зробити наше місто кращим.
- Владу сьогодні не сварить хіба що ледачий. Не шкодуєте, що стали міським головою?
- Критикувати завжди легше, а ось працювати – складніше.
Але зверніть увагу, хто критикує. І що зробила доброго для міста та людина, котра з негативом сприймає все, що робиться в Знам’янці. А що зробили ті люди, котрі так завзято критикують. Дехто з них навіть був багато років при владі. Мету цієї критики я бачу в тому, щоб применшити те, що робиться в місті доброго і на гучній критиці підвищити свій рейтинг.
Установили лавки – не такі, зупинки – не там, новий вхід до парку критикували три роки. Раніше тут було щось на зразок блок-посту з бетонних блоків. То було добре?
Я щасливий кожного разу, коли бачу вдячність на обличчях людей, з якими я щодня зустрічаюся на вулицях Знам’янки. Вони розуміють усе правильно.
Хочу в зв’язку з цим звернутися до людей: коли будете обирати наступного разу депутатів, дивіться, які інтереси переслідує людина: свої особисті чи про вас піклується?
- Що із зробленого тішить найбільше?
- Мене тішить усе зроблене. Не тішить те, що не дають нормально працювати. Два місяці, приміром, були заблоковані кошти на реконструкцію площі. Добре, що підрядник поставився до ситуації з розумінням, і роботи такі продовжувалися.
Ремонт у кардіологічному відділенні можна було б зробити ще два роки тому, але дякувати богу, що хоч зараз він розпочався.
І це ще не всі приклади.
- За чотири роки найбільше уваги й коштів приділялося «комуналці». Це виправдано?
- А ось і не найбільше. Намагаємося розподіляти кошти пропорційно: що на освіту, що на медицину. Та виходить, що все ж найбільше витрачається коштів на освіту (з урахуванням додаткового забезпечення з міського бюджету заробітної плати педагогічним працівникам в повному обсязі, в тому числі для виплати 100% щорічної грошової винагороди, оплати комунальних послуг та енергоносіїв, а також заробітної плати техпрацівників шкіл). Для шкіл придбано обладнання (ноутбуки, методична література, мультимедійні дошки, парти), виконуються капітальні ремонти (встановлюються пластикові вікна, двері, ремонтуються дахи, будуються футбольні майданчики). Завдяки народному депутату України Олесю Довгому виділяються для міста кошти з державного бюджету.
- Тема лікарні є постійною в обговоренні. Чого очікувати знам’янчанам?
- Якщо говорити про обладнання, капремонти, то це не є проблемою. Поступово, але все вирішується. Миттєво не можна вирішити те, що накопичувалося роками. А ось проблема з кадрами - є. І багато років тому, коли будували приміщення ЦРЛ, правильно вчинили, побудувавши поряд із лікарнею багатоповерховий будинок для молодих лікарів. Вважаю, сьогодні теж так треба зробити. Приміщення, які залишаються вільними, слід перепрофілювати під житло молодим спеціалістам.
- Знам’янчани очікують площу. На якій стадії роботи?
- Цього року реконструкцію завершено не буде. Причина та ж: хтось зацікавлений у тому, щоб «загальмувати» реконструкцію. Саме тому двічі мусили проводити тендер, ніяк не могли визначитись із підрядником, коли ж роботи нарешті розпочалися, фінансування протягом кількох місяців було заблоковане. Зараз ремонтні роботи продовжуються і триватимуть до тих пір, доки дозволятимуть погодні умови.
- Якщо проаналізувати листи і звернення, які надходять до редакції, то людей хвилює тема перевезення пасажирів, благоустрою, освітлення, приведення доріг до належного стану. Як влада з цим справляється?
- Наскільки це можливо, ремонтуємо дороги, відновлюємо вуличне освітлення, виконуються капітальні й поточні ремонти багатоповерхових будинків, в тому числі й в ОСББ (ремонт дахів, козирків, димовентиляційних каналів, утеплення та ремонт під’їздів, заміна вікон та дверей, благоустрій дворової території). Такі роботи продовжуватимуться й надалі.
- Якими здобутками знам’янчан пишаєтесь найбільше?
- Я вдячний тим людям і пишаюся тими людьми, котрі кожен біля свого будинку, своєї оселі наводять лад і роблять красу. Я вдячний кожному двірнику, котрий добросовісно щоранку прибирає наше місто. Такі люди дають приклад іншим, як робити наше місто кращим. Я вдячний людям, і малим, і дорослим, котрі беруть участь у різних конкурсах, змаганнях, олімпіадах і повертаються до нашого міста з перемогою. Це їхній невеличкий, але вагомий внесок у те, щоб прославити Знам’янку гарними справами.
Велика вдячність підрядникам, які своєю важкою працею роблять наше місто кращим.
Вдячний і правоохоронним органам, завдяки яким зберігається спокій у нашому місті.
- Нещодавно відзначили День місцевого самоврядування. Якою є співпраця з депутатським корпусом, органами самоорганізації?
- Дякую за співпрацю головам квартальних комітетів, головам та секретарям будинкових комітетів, головам ОСББ та ЖБК, членам виконавчого комітету, а також тим депутатам міськради, хто щиро вболіває за наше місто. І те, якою Знам’янка є зараз – усе це завдяки нашим спільним зусиллям, починаючи від голови квартального комітету й секретаря й закінчуючи депутатами міської ради. Нещодавно наша делегація побувала в Ладижині Вінницької області. Місто схоже на наше за чисельністю населення. Але скільки всього вдалося зробити! І все це – завдяки порозумінню й співпраці депутатського корпусу й виконавчої влади. Мрію, що колись і Знам’янка стане гідним прикладом.
- Якщо з’являється вільний час, як ним розпоряджаєтесь?
- Вільного часу не маю вже четвертий рік. Є сім’я, діти, онуки, їм треба б приділити увагу. Але так виходить, що робота забирає весь час. Розумію свою відповідальність перед людьми, намагаюся робити все, щоб слова не розходились із ділом. Буває, у вихідні виїжджаю на перевірку об’єктів. Чесно зізнаюся: поки тривали роботи на проспекті Шкільному, молився, щоб не зашкодила погода.
Вдячний друзям, які «витягають» мене на футбольні матчі. Недавно морально відпочив на одному з них в Олександрії. Мої друзі цінують мене за те, що я є, а не за те, що я міський голова. І я їм за це вдячний.
