Це стало традицією. Біля Копанки чисто
У цій публікації можна було б просто розповісти про суботник. Мовляв, прийшли, прибрали, поїли каші… Про що ще говорити? Але читач зрозуміє, що мова тут - про значно важливіші речі. Про любов, патріотизм, порядність нарешті.
Та почнемо все ж із того, що 28 квітня біля ставка Копанка дійсно пройшов суботник. Його учасниками були активісти школи №4, ПТУ-12, кілька родин (батьки із прийомними дітьми), міська молодіжна організація «СПАС».
А з чого усе почалося?
Територію прочісували окремими групами. Одна прибирала вздовж берега, друга - метрів на 30 аж до самого лісу, третя - спеціальними пристосуваннями витягала сміття зі ставка. Правда, наскільки це було можливо з берега.
- Ми справді нікого не примушували сюди приходити, - розповідає директор Знам’янської школи №4 Володимир Лядський. - Працювати прийшли учні 7, 9, 11 класів із вчителями. Волонтер Корпусу Миру Педро Перес, який працює у школі, саме мав проводити заняття з англійської мови у клубі. Та коли почув про суботник, прийшов сюди одним із перших.
- Із прибиранням Копанки у нас вже відпрацьована своя схема, - продовжує розмову один із організаторів «СПАСу» В’ячеслав Флорінцев. - Видаємо рукавички, пакети для сміття. Сміття складаємо у визначеному місці, того ж дня його звідти вивозять.
- Ми прибираємо ставок з 2013 року, - згадує активіст молодіжної організації Андрій Калашніков. - А знаєте, з чого все почалося? Прийшли відпочити до ставка з дітьми, а тут - повно пляшок, пакетів... В’ячеслав звернувся до друзів з пропозицією прибрати разом біля ставка, адже тут і їхні діти відпочивають. Ті відгукнулися, прийшли, прибрали.
Так це і стало традицією: щороку наводити лад біля Копанки. І ви знаєте, напевно, такі суботники стали впливати на свідомість знам’янчан. Сміття ще є. Та все ж таки його не так багато, як кілька років тому.
Ось так виходить: одні смітять і потім приходять відпочивати на свої ж смітники, і їм вони не заважають. Інші – роблять місце відпочинку чистим. Тому що люблять своє місто. Тому що тут росли вони, тут зараз ростуть їхні діти. Тому що гидко їм ходити по сміттю…
Знам’янка - не те місце?
Працював на суботнику й депутат міської ради Сергій Каратєєв.
- Я завжди підтримую гарні ініціативи, - роз’яснює Сергій Всеволодович. - Вважаю, краще робити щось своїми руками, аніж чекати, поки хтось прийде і зробить. Чув якось, казали: «Знам’янка - не те місце, де можна було б добре жити і щось змінювати на краще». Та скажу, що сьогодні, на цьому суботнику зібралися люди, з якими можна починати робити якісь зміни на краще у місті.
Був свідком такої ситуації. Хтось розкидав біля урни сміття. Один із наших знам’янчан уже став і фотографує. Мабуть, щоб потім викласти все це у соцмережі із підписом, як усе погано у нашому місті. А інший підійшов, мовчки підібрав непотріб і викинув його до урни. Одна ситуація – три підходи: один насмітив, другий фотографує, аби «насмітити» потім на рідне місто в соцмережі, а третій просто прибрав. Дрібницю зробив, але на цю дрібницю місто стало чистішим. Недарма ж кажуть: не шукай, де краще жити, а роби, щоб краще було там, де живеш ти.
Разом – легше!
- Ви знаєте, самій робити будь-яку справу важко. А разом із тими, хто тебе розуміє - набагато легше. Тому співпрацюємо зі «СПАСом» постійно, - продовжує розмову заступник директора ПТУ-12 Лілія Грабовська. - Наша молодь завдяки молодіжній організації не вештається вулицями чи барами, а займається спортом, бере участь у суботниках. У нас і плани з цією організацією співпадають. Ось хочемо встановити спортивний майданчик поблизу училища.
Ми не мріємо, ми робимо
- Ви запитуєте, що ми мріємо змінити тут, біля Копанки, - продовжує розмову Андрій Калашніков.- А ми не мріємо. Ми плануємо розчистити територію біля ставка, обладнати пляж, встановити паркани... Є категорія людей, котрі у фейсбуці тільки негатив пишуть про наше місто. Зробили тротуар - погано. Встановили урни - погано. І зупинки - не такі, і клумб у місті немає... А що вони самі зробили для міста? Є вільний час? То не поливайте в мережах брудом Знам’янку. Вийдіть надвір, посадіть квітку. Приберіть сміття біля під’їзду. Та почніть хоча б із того, що перестаньте смітити самі. Вже й від цього буде краще.
Місто стане кращим!
Та повернемось до суботника. Час потроху спливав, робота йшла, пора й перепочити… Поки діти й дорослі прибирали навколо ставка, у великому казані вже варилася за особливим рецептом каша, закипала вода на каву, чай...
- Ось так колись і ми малими бігали до ставка, тут теж варили собі кашу, - згадує директор школи Володимир Лядський. - І я розумію: все, що робимо ми тут зараз, це - не для нас, а для наших онуків.
- Дякую всім учасникам суботника! Дякую активістам і організаторам! - коментує міський голова Сергій Філіпенко. - Правду кажуть: не місце прикрашає людину, а людина - місце. Саме з такими людьми, як ви, й змінюватиметься Знам’янка на краще.
Ось така коротенька розповідь про одну на перший погляд незначну подію. Але через цю подію видно наших людей. І тих хто по-споживацькому ставиться до природи та й не тільки, і тих, хто по-справжньому любить своє місто, свою малу батьківщину. Ось такий у них патріотизм.
Не галасливий, коли кричать на весь голос патріотичні гасла й б’ють себе в груди, що воюють за мешканців міста. У цих дорослих і дітей патріотизм не такий гучний. Зате конкретний. Прийшли – прибрали. І місто стало кращим. Нехай не набагато й не надовго. Але ж головне – не смітники. Головне – що є в нас такі люди.
УМА та ЖКГ
