Знам’янська міська територіальна громада

Кропивницький район

Голий (Голіков) Віктор Анатолійович

Віктор Голий

Віктор Анатолійович Голий (Голиков) народився 28 вересня 1981 року у м. Знам’янка. 
Батько – Голий Анатолій Миколайович, офіцер карного розшуку Знам’янського МРВ УМВС України у Кіровоградській області. 
Мати – Олена Григорівна, вчителька початкових класів Знам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Т.Шевченка.
Віктор Голий навчався у Знам’янській школі №1 протягом 1987-1991 років та Знам’янській школі №3 протягом 1991-1996 років. Навчався у Знам’янському ПТУ №3 протягом 1996-1999 років і закінчив його за спеціальністю «столяр - будівельник» з кваліфікацією «столяр – будівельник 4-го розряду».
У наступний час В.Голий навчався у Кіровоградському державному педінституті ім. В.Винниченка заочно протягом 1998-2003р.р. Закінчив його за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти», здобув кваліфікацію «вчитель історії та географії». У 2007 році В.Голий закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Державне управління» та здобув кваліфікацію магістра державного управління.
Протягом 2007-2009 років В.Голий працював службовцем Дніпропетровської облдержадміністрації та вчителем історії, географії і народознавства у Знам’янській школі №1. Протягом лютого 2010  - травня 2013 років працював у Міському краєзнавчому музеї м. Знам’янка, обіймав посаду методиста з питань туризму.
Під час роботи у Міському краєзнавчому музеї В.Голий 
•    започаткував більше десяти туристичних маршрутів по Знам’янському району, Кіровоградській та Черкаській областях;
•    створив низку рекламно – туристичних буклетів присвячених археології Знам’янського району, Чорному лісі, пам’ятці природи Чорне Озеро, героїчним подіям Холодноярської Республіки, партизанському рухові Чорного лісу періоду ВВв.
•    провів паспортизацію туристичних об’єктів міста.
За копіткої участі В.Голого було створено і зареєстровано Залену садибу етнографічного спрямування «Вишивана хата» у 2011 році. В.Голий від імені музею координував створення міської громадської організації «Туристично – краєзнавчий клуб «Чорнолісся»», був членом правління клубу, організатором та учасником туристичних змагань і заходів. 
За сумлінну наполегливу працю у галузі культури і краєзнавства В.Голий був нагороджений Грамотою відділу культури і туризму виконкому Знам’янської міської ради 2011 року, був нагороджений Дипломом переможця за участь 1-му Центрально – Українському музейно – туристичному фестивалі на теренах Заповідника – музею І.Тобілевича «Хутір Надія» та Дипломом переможця ІІІ-го Ценрально – Українського  музейно – туристичному фестивалю 2014 року за зайняте ІІ місце у номінації «Краще наукове дослідження». Також В.Голий був нагороджений Почесною грамотою Знам’янського МРВ УМВС в Кіровоградській області за сумлінне виконання покладених на нього обов’язків по охороні громадського порядку. 
Віктор був людиною товариською, відкритою у спілкуванні, заряджав оточуючих позитивною енергією. Всі доручені справи обов’язково доводив до кінця з високою якістю. Віктор був патріотом України, знавцем і дослідником її етнографії, фольклористики, історії релігійних уявлень. Від цього пішов інтерес Віктора до паранормальних явищ, розділів дописемної історії України. З реальним артистизмом у захоплюючій формі Віктор проводив екскурсії до дива природи Моностирище – в Устинівському районі, до Холодного яру, до Чигирина. Він повідомляв екскурсантам екскурсантам такі факти і легенди, якими оперує лише знавець найдавнішої сакральної історії.
Захопленням Віктора була археологія. Віктор достеменно знав історію давніх цивілізацій на терені Знам’янського району, суспільну і технічну еволюцію стародавніх народів у нашому краї. Він знав всі місця. де зустрічалися поклади древніх людей, мріяв створити археологічну мапу Знам’янського району і системний нарис археологічних досліджень нашого краю. Постійна експозиція музею «Археологія України» у залі № 1 більш ніж наполовину складена зі знахідок Віктора.

Віктор мав тверду принципову політичну позицію, і відстоював її навіть гаряче. Він мріяв про новітню Україну з високою правовою культурою громадян, з досконалим законодавством, з вихованням громадян змалку у патріотичному дусі.  
Віктор мріяв про дитячо-юнацьку школу «школу українського духу» у Знам’янці, в якій він збирався сам вести заняття. Він виступив як один з співзасновників Окремого Чорноліського полку Українського козацтва імені Козака Мамая та міського осередку ВО «Свобода». У лавах козацтва Віктор був бунчужним, учасником всіх заходів. Віктор брав участь у всіх виборчих компаніях у місті і районі: організовував мітинги і виступи ораторів, виступав з відозвами у ЗМІ, розповсюджував агітаційну літературу.
Прекрасно і щиро складалося особисте життя Віктора. В 2012 році змінив прізвище з Голіков на Голий (історичне  прізвище роду).У червні 2012 року він побрався з Юлею Тукало– 04.11.1988 р.н. з села Красносілля, а у лютому 2013 року у молодого подружжя народився син Мирослав. Віктор мріяв про другу дитину, Мирославчика бажав виховати справжнім козаком. у військово-патріотичному дусі.
Віктор брав участь у подіях Лютневої Революції гідності у місті Знам’янці. Він склав Ухвалу Знам’янського віча до міського голови та депутатів міської ради від 21 лютого 2014 року під якою підписалися керівники осередків національно – патріотичних партій і організацій Знам’янки. Також, Віктор став одним з засновників Знам’янської сотні самооборони,координував заходи громадських організацій по недопущенню проникнення «титушок» та хаосу у місті.
У травні 2014 року Віктор вступив добровольцем до Збройних Сил України,здобув військову спеціальність стрільця зенітно-артилерійської установки. Його зачислили у 42-й Кіровоградський батальйон територіальної оборони України. Всього два з половиною місяця Віктор був на передовій, у складі частин охорони аеродром у Краматорську. Свій останній бій Віктор прийняв в районі міста Дебальцеве Донецької області 28 серпня 2014 року. Зенітно-артилерійська установка замикала військову колону. Потрапили у засіку сепаратистів. Водій установки був вбитий снайпером. Віктор з товаришем Сергієм з Кривого Рогу відкрили відсічний вогонь і випустили по ворогу більше 200 снарядів. Цим вони дали можливість колоні перегрупуватися і залишить небезпечний район.
Ховали Віктора Голого у п’ятницю 5 вересня 2014 року всією Знам’янкою. Був теплий сонячний день. Багато людей виїхали до села Плоске. На сільському цвинтарі воїн і козак спочив.
Кожен пересічний, хто дивиться на портрет Віктора Голого, на артефакти археології у музеї,які пройшли через руки Віктора, нехай подумає, чи є у нього самого такі ідеали,за які він міг би піти у бій,де стріляють реальним свинцем.
                          
Вічна пам'ять воїнам України!

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень