Знам’янська міська територіальна громада

Кропивницький район

Цуркан Дмитро Володимирович

Дмитро Цуркан.

Дмитро Володимирович Цуркан народився 14 вересня 1979 року у м. Волгоград. У 2014 році йому б виповнилося 35 років. Батько працював фельдшером, а мати – інженером. У 1980 році родина переїхала до м. Знам’янки. 
В дитинстві Дмитро мріяв стати лікарем – хірургом. Він міг тривалий час спостерігати за комахами, вивчав їхню біологічну побудову. Коли хлопець приходив до хворої бабусі, то завжди слідкував, чи випила вона пігулки, міряв їй температуру. Так він здобув навички майбутнього лікаря. У 1996 році Дмитро закінчив Знам’янську середню школу №3. Шкільні товариши згадують Дмитра, як хлопця спокійного, мовчазного, наполегливого з трудовою жилкою характеру. Кожну справу Дмитро намагався довести до кінця. Бути наполегливим, товариським, приходити на допомогу ближньому, творити добро його навчила мати.
У «знам’янський» період життя у родині відбулися великі зміни. Батько закінчив заклад МВС, дослужився до капітана міліції. Володимир Цуркан загинув при виконанні службових обов’язків. Вражений цим, Дмитро змінив життєві плани і вступив до Національної Академії Міністерства внутрішніх справ України на факультет слідчих і криміналістів. Дмитро навчався у Академії від 1997 по 2001 роки і закінчив її з «відзнакою». Однокурсник, з яким Дмитро ділив кімнату у гуртожитку протягом 4х років згадував товариша так: «Дімка з перших днів навчання проявив себе як справедлива, відповідальна, дружелюбна людина.» А згодом він став для однокурсників справжнім товаришем,який завжди приходив на допомогу, міг дати мудру пораду, розділити радість та від усього серця поспівчувати горю. Він одним з небагатьох сержантів Академії отримав відзнаку «Почесний знак Академії».

Однокурсники згадують: «Коли у нас випадали вільні вихідні, то ми всі намагалися присвятити їх екскурсіям, прогулянкам, ходили в кінотеатри та на концерти і запрошували Діму,але він завжди поспішав додому провідати маму та поспілкуватися з нею. Він завжди з трепетом відзивався про свою родину. А ще дуже полюбляв мамині котлети і ніколи не забував їх привезти своїм товаришам».
Дмитро був дуже активним, грав на гітарі, багато уваги приділяв різним видам спорту: футболу,боксу,рукопашному бою,східним єдиноборствам. Завжди перебував у відмінній спортивнй формі. За високу показники у стройовій підготовці Дмитро тричі відряджався на урочистий парад з нагоди Дня незалежності на Хрещатику у Києві. У 1998 році Д.Цуркан був нагороджений Грамотою Міністерства оборони України за участь у цих парадах. 
Товариші згадують Дмитра,як фахівця високого рівня. А головне те,що за будь-яких обставин він залишався спокійним і врівноваженим.
Під час роботи у лінійному відділі міліції по Знам’янській дирекції залізничних перевезень Д.Цуркан здобув авторитет своїх наставників і товаришів. Офіцери ЛВМу згадують,що Д.Цуркан виконував поставлені завдання сумлінно і професійно. Від жовтня 2001 по травень 2014 року Д.Цуркан працював слідчим в УМВС України в Одеській області.
Дмитро готувався до служби у миротворчому контингенті ООН у Косовому. Заради цього він три роки вивчав англійську мову у Школі вивчення англійської мови SPEAK UP, оволодів нею на Рівні № 5 і здобув середній бал 96% у 2012 році.
Наказом Головного управління МВС України в Кіровоградській області від 30 травня 2014 року Д.Цуркан був призначений на посаду старшого інспектора батальйону патрульної служби міліції особливого призначення  «Миротворець» Головного управління МВС України у Київській області. У червні 2014 року Д.Цуркан у складі добровольців відправився у зону Антитерористичної операції на схід України.
Старший інспектор Головного управління МВС України майор Д.Цуркан загинув 29-го серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла так званим Зеленим коридором. 14-го вересня 2014 р. тіло було знайдено пошуковою групою Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") поруч з х. Горбатенко й привезене у Запоріжжя. Упізнаний товаришами та родичами.
Поховання воїна у Знам’янці відбулося 24 вересня. В цей день дощ у Знам’янці не вщухав доти, доки труну з тілом майора Д.Цуркана, не присипала земля.
Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вічна пам'ять воїнам України!
 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора