Адміністративний будинок початку ХХ ст.
Адміністративний будинок початку ХХ ст. (просп. Шкільний, 9)
Будинок адміністративного призначення у центральній частині проспекту Шкільного майже кубічної форми у плані був збудований 1886 року, ця будівля знаходиться у затишному куточку у глибині двору з великою кількістю деревинної т чагарникової рослинності. Будівля зведена з білої цегли, несе з боку фасаду випуклу архітектурну конструкцію, в яку вмонтований вхід до єдиний приміщення. Ця конструкція завершується напівкруглим зводом на рівні вище карнизу будівлі.
Про цю будівлю існує багато відомостей, більшість з яких носить легендарний та відверто міфічний характер. Зам даним краєзнавця В.Є.Шкоди на початку ХХ ст. у цьому будинку знаходилися підрозділи адміністративної системи у Знам’янці. До революції тут знаходилася спочатку залізнична школа, а потім – залізничне училище. Принаймні, «Результати подвірного перепису Олександрійського повіту» 1886 року говорять, що на той час у селищі Знам’янка було 6 торговельних підприємств, залізнична лікарня і залізнична школа. Побутують відомості, що у цьому будинку розташовувалася селищно-станційна управа в період адміністрації УНР на території Знам’янки. Під час білогвардійського режиму у Знам’янці в серпні-грудні 1919 року в будинку розміщувалася комендатура білогвардійського режиму та контррозвідка. В 1920-1930х роках в будинку розміщувалися відділення ОДПУ та НКВС у Знам’янці. Під час нацистської окупації Знам’янки у серпні 1941 - грудні 1943 року в будівлі розміщувалася нацистська «таємна поліція» гестапо. У грудні 1943 року цю будівлю зайняла радянська спецслужба СМЕРШ, а у другій половині 1940х – першій половині 1950х років тут знаходилося знам’янське відділення радянського МДБ. Старожили переказували легенди, що у цьому будинку знаходилися підвали-катівні, і навіть, від цього підземелля простував підземний хід із виходом у південній частині міста. Є легенда, що цей будинок готували, як штаб армії і вузол зв’язку, і від підвалу цього будинку до південної сторони міста під самими коліями було прорито тунель. Ця ідея так і залишилася легендою. До сьогодні не збереглося офіційних даних, скільки тортур, насильства, приниження людей відбувалося у цих стінах протягом 4-х десятиліть.
У Знам’янці зберігаються легенди, про те, що іноді в темний час у стінах будинку з’являються привиди, у яких перетворилися душі людей, що були тут закатовані. Серед місцевих ця будівля носить назву «Будинок зі злими привидами». Також, у ніч з 27 на 28 липня 1943 року на вогні станції Знам’янка була висаджена з літака організаторсько-партизанська група О.П.Муханова. 10 бійців цієї групи прийняли бій прямо на вулицях Знам’янки і на території станції. Один з бійців відбивався до останнього набою і прийняв смерть саме напроти «будинку зі злою славою».
З 1 вересня 1963 року до середини 1989 року у цьому будинку працювала Знам’янська дитяча музична школа ім. М.В.Лисенка. Серед випускників музичної школи всеєвропейське визнання здобули музикант В.Д.Зубицький (нар. 1953), Президент асоціації баяністів і акордеоністів України 1988-1998 років, володар «Кубку світу» CIA-UNESCO, який тепер живе і працює в Італії та співак Є.Г.Кібкало (1932-2003), Народний артист РРФСР (1970), співак Великого театру в Москві, професор Московської консерваторії. У Знам’янській музичній школі довгий час вели викладацьку діяльність Є.П.Мельниченко - Заслужений працівник культури України, керівник Народного хорового колективу «Барвінок» та В.Є.Шкода (1929-2011), краєзнавець, популяризатор історії рідного краю, Почесний громадянин м. Знам’янка.
З 1989 року у будинку розміщується відділ освіти Знам’янського міськвиконкому і звідти здійснюється керівництво роботою галузі освіти на території, підпорядкованій Знам’янській міській раді.
