Знам’янська міська рада
Знам'янка, Кіровоградська область

Статті

 

День Конституції: історія свята

Перша українська Конституція булла прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року. Її назва – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між ЯсновельможнимгетьманомПилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а такожназванимВійськомЗапорозьким, що за давнімзвичаєм і за військовими правилами схваленіобома сторонами вільнимголосуванням і скріпленінайяснішимгетьманомурочистою присягою».

РеальноїсилиКонституціяПилипа Орлика так і не набула, оскількискладалася вона на чужині та їїукладачі не мализмогиповернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальнаправовапам’ятка, яка вперше в Європіобґрунтовуєможливістьіснуванняпарламентськоїдемократичноїреспубліки.
Конституція у світі – цеосновнийдержавний документ (закон), якийвизначаєдержавнийустрій, порядок і принципифункціонуванняпредставницьких, виконавчих та судовихорганіввлади, виборчу систему, права й обов'язкидержави, суспільства та громадян. Іншізаконидержави, як правило, спираються на конституцію.
Післяурочистогоприйняття 24 серпня1991 року Верховною Радою Акта проголошеннянезалежностіУкраїни та йогозатвердження на всеукраїнськомуреферендумі 1 грудня 1991 року Українабулавизнана суверенною державою та повноціннимсуб'єктом міжнароднихвідносин більшістюкраїнсвіту. Нагальнопостала потреба в конституційномузакріпленні основ суспільного і державного ладу, прав і свобод людини і громадянина, порядку організації та функціонування органівдержавноївлади та місцевогосамоврядування молодоїнезалежноїдержави.

З перших днівпроголошеннянезалежностіспробиприйнятиКонституцію не увінчалисьуспіхом. В 1995 році президент і Верховна Рада підписалиКонституційнийдоговір, в якомуобговорювалисяключові засади розподілувлади в країні до прийняття Основного закону. У 1996 роцібула створена спеціальнапарламентськакомісіяпідкерівництвом депутата Михайла Сироти, якоговважають одним із "батьків" Конституції. 27 червняпочавсярозгляд документа у ВерховнійРаді, якийзгодомотримавназву
"конституційнаніч". До парламенту особистоприїхавконтролюватипроцесЛеонід Кучма. Депутатипрацювали над проектом всю нічіз 27 на 28 червня. Зрештою, 28 червня о 9:20 народнідепутатипроголосували за КонституціюУкраїни. За ухваленняпроголосували 315 депутатів (36 — проти, 12 — утрималися, 30 — не голосували).
Парламентаріїврахувализауваження Президента України, а такожпідтрималивсіспірністатті проекту - про державнісимволи в України, про державнуукраїнськумову, про право приватноївласності в Україні.
ПрийняттяКонституціїзакріпилоправовіосновинезалежноїУкраїни, їїсуверенітет і територіальнуцілісність.
Вперше в залі парламенту пролунавзатвердженийКонституцієюгімн. Народнідепутатиурочисто внесли до залисиньо-жовтийдержавний прапор.
ПрийняттяКонституціїбулонайважливішимкроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприялоподальшомупідвищеннюміжнародного авторитету України на світовійарені.
Чинна КонституціяУкраїнискладається з 15 розділів. 161 статтязібрана у 14 розділів, а XV розділмістить 17 перехіднихположень. Тексту Конституціїпередує Преамбула.
Є там зокрематакірозділи: Основніположення, Державний лад, Права людини, Конституційніоргани, Територіальнийустрій, Місцевесамоврядування.
До речі, оригінал Конституції з підписами тодішніх Президента Леоніда Кучми і Голови Верховної Ради Олександра Мороза широкій публіці продемонстрували вперше лише у 2016 році – до цього часу він постійно зберігався в Центральному архіві вищих органів влади.Ухвалення Конституції стало найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. Конституція 1996 року, з деякимизмінами і доповненнями, діє в країні і наданий час. З того часу в КонституціюУкраїнизміни вносились 6 разів.
Щоцікаво, День Конституції – цеєдинедержавне свято, згадка про яке є в самому тексті Основного закону (стаття 161).

Хай мир і взаєморозуміння сприяють подальшій розбудові нашої держави, становленню достатку в кожній сім’ї. Зі святом.

Архівний відділ 
Знам’янської міської ради

_______________

Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

 

Своїм корінням державна служба України сягає доби княжої Русі й набуває свого розвитку за козацьких часів Богдана Хмельницького, коли паралельно з військовою структурою була розвинута ієрархія цивільних посад.

З'явилася державна служба у 1918 році – за Гетьманату Павла Скоропадського, часів спроб у XX столітті побудови на теренах наших земель незалежної Української Держави.

На відміну від уряду Української Народної Республіки доби Центральної Ради 1917-1918 років, а також і Директорії 1918-1919 років, гетьман Павло Скоропадський уважав одним з головних своїх завдань створення професійної державної служби й зосереджував на ньому значні зусилля.

Саме з метою побудови державного апарату за часів Гетьманату в доповнення до основного закону, що отримав назву Законів про тимчасовий державний устрій, від 29 квітня 1918 року було прийнято та значною мірою впроваджено цілу низку системних законів, які вперше в історії України на законодавчому рівні закріпили основу інституту державної служби.
Чільне місце тут посідає Закон про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі від 30 травня 1918 року. Таким чином було закладено один з головних механізмів, що став невід'ємним атрибутом вступу на державну службу – складання присяги: «Урочисто обіцяю вірно служити державі українській, визнавати державну владу, виконувати її закони і всіма силами охороняти інтереси і добробут».

При цьому присяга не була лише символом – вона була обов'язковою умовою набуття статусу державного службовця.

Створювана на той час урядова служба мала суттєві елементи демократії, базуючись на кращих традиціях українського козацтва.

Закон про нормальний розпис утримання службовців в центральних урядових установах цивільних відомств від 26 червня 1918 року, в Українській Державі було фактично запроваджено аналог нинішньої системи категорій посад і рангів державних службовців, а саме систему класів посад і рангів пенсії урядовців, а також схему посадових окладів. Вже тодізаробітна плата державних службовців установлювалася законом (що відповідає європейським адміністративним традиціям).

Закон про порядок призначення на урядову службу, ухвалений гетьманом 24 липня 1918 року і та система державної служби, як свідчать положення закону, в чомусь нагадує нинішню: порядок призначення урядовця залежав від класу посади, причому кандидатури для призначення гетьманом на вищі посади державних службовців (заступники міністрів, директори департаментів) попередньо узгоджувалися з Радою міністрів.

Історично склалося так, що Україна постійно знаходилася під владою інших держав і змушена була підкорятися їх законам і прямувати слідом за ними, а не самостійно обирати шлях власного розвитку. Можливість такого вільного вибору до розвитку держави, Україна отримала лише у 1991 році, після набуття статусу незалежної і суверенної держави. Саме з того часу і почалася розбудова нашої держави у всіх сферах, зокрема і у сфері державного управління та місцевого самоврядування.

Постійно відбуваються вдосконалювальні процеси в діяльності державної служби, видаються нові Закони і Постанови, виправляються старі. Важко не помітити того, що цей процес вдосконалення вже йде і з кожним роком набирає більшу швидкість та ширше охоплює всі аспекти, що стосуються державної служби.

Архівний відділ 
Знам’янської міської ради